НАУ
Кафедра комп'ютерних систем та мереж

Жуков Ігор Анатолійович

Жуков Ігор Анатолійович

Жуков Ігор Анатолійович  у 1972 р. закінчив з відзнакою факультет автоматики та обчислювальної техніки (ФАОТ) Київського інституту інженерів цивільної авіації (КІІЦА) за спеціальністю “Електронні обчислювальні машини”. Працював на посадах: інженер, старший інженер, асистент, доцент, старший науковий співробітник, заступник декана ФАОТ КІІЦА (з 2000 р. - Національний авіаційний університет,  НАУ); декан ФАОТ, проректор з навчальної роботи та перший проректор НАУ, завідувач кафедри комп’ютерних систем та мереж НАУ. З 2003 року і на даний час директор Інституту комп’ютерних  технологій НАУ.

У 1980 році захистив кандидатську, в 1998 році – докторську дисертації. Наукові дослідження пов’язані з розробкою і дослідженням методів та апаратно-програмних засобів підвищення продуктивності обчислювальних структур, систем та комп'ютерних мереж для розв’язання задач великої розмірності та систем реального часу. Запропонував багаторівневу концепцію організації високопродуктивних обчислювальних систем, на підставі методів розв’язання задач великої розмірності, яка базується на принципах блочного розпаралелювання та позиційної декомпозиції математичних моделей.

Автор 325 наукових та навчально-методичних праць. Підготував 12 кандидатів технічних наук.

Голова спеціалізованої вченої ради із захисту докторських дисертацій Д26.062.07 Національного авіаційного університету, член спеціалізованої ради із захисту докторських дисертацій Д26.185.01 Інституту проблем моделювання в енергетиці НАН України.

Член науково-методичної комісії Міністерства освіти і науки України з напряму вищої освіти «Комп’ютерна інженерія», експертної ради з комп’ютерних наук та технологій при Державній акредитаційній комісії України.

Жукову І.А. присвоєно почесне звання «Заслужений винахідник України», нагороджений чотирма медалями, Почесною Грамотою Кабінету Міністрів України, двома Почесними Грамотами Міністерства освіти і науки України, знаками «Відмінник освіти України» та “Петро Могила“.